В Южному міському суді Одеської області встановлено систему відеоконференцзв`язку

                                         В Южному міському суді Одеської області встановлено систему відеоконференцзв`язку.

 Запровадження системи відеоконференцзв`язку між судом та СІЗО є надзвичайно актуальним, оскільки її широке використання дозволить вирішити проблеми доставки підозрюваних та проведення судових засідань у режимі віддаленої участі свідків, сприятиме значному заощадженню бюджетних коштів, суттєво прискорить строки розгляду кримінальних справ.
 
Довідково: 

  Відеоконференція (англ. videoconference, або videoteleconference) - телекомунікаційна технологія, яка забезпечує одночасну двохсторонню передачу, обробку, перетворення та представлення інтерактивної інформації на відстані в режимі реального часу за допомогою апаратно-програмних засобів обчислювальної техніки. Відеоконференція — один із видів Groupware, програмного забезпечення для взаємодії між людьми, що спільно працюють над однією проблемою.
  Відеоконференції відрізняються від відеодзвінків тим, що відеоконференції покликані обслуговувати конференції, а не окремих осіб.

   Світ невпинно змінюється. На плинність його форми та змісту постійно впливає розвиток людських знань та досвід їх практичного застосування. Вже не є новиною, а стало звичайним явищем використання елек-тронних платіжних систем, Інтернету, супутникового зв’язку.
   Кримінально-процесуальне законодавство враховує потенційні можливості використання інформаційних та інших сучасних технологій в розслідуванні та судовому розгляді транснаціональних та звичайних злочинів з іноземним (міжнародним) елементом.
   Наприклад, цивільно-процесуальне законодавство деяких європейських країн передбачає використання в судочинстві можливостей Інтернету. Так, фінансовий суд Гамбурга з 02 серпня 1999 р. розпочав іспити систе-ми безпаперового судочинства, вперше в ФРН апробується подання позовних заяв та обмін документами по електронній пошті через Web, в США підписано Закон про використання електронного підпису, активно викори-стовуються можливості по електронному доступу до звітів органів влади та отриманню різного роду свідоцтв та ліцензій. Вже цілком серйозно говорять про віртуалізацію не тільки бізнесової сфери але й судочинства також.
   Мова йде про проведення судових засідань у кримінальних справах в режимі відеоконференцій, за якого склад суду та інші учасники процесу (наприклад, прокурор, захисники засудженого) знаходяться в одному приміщені (суду), а засуджений перебуває в спеціальному приміщені СІЗО і спілкування між ними з питань роз-гляду кримінальной справі здійснюється за допомогою засобів електронного зв’язку, які забезпечують абонентів аудіовізуальним контактом. Спеціалісти в такому випадку говорять, що останній учасник процесу (тобто засуд-жений) знаходяться при проваджені відповідної процесуальної дії в режимі віддаленої присутності. З технічного боку справи для організації подібного зв’язку потрібна відеоконференцмережа, яка складається з як мінімум двох комунікаційних терміналів та каналу зв’язку.
   Судове засідання з віддаленою присутністю засудженого проходить так само, як і в звичайному режимі. Різниця тільки в тому, що ув'язнений знаходиться на лаві, розташованій не в залі суду, а в кімнаті для допитів СІЗО. Суддів і адвокатів показують на моніторі. Крім в'язня, у кімнаті знаходиться оператор, який стежить за відеокамерою, і конвоїр.
   У залі суду встановлені 42 - дюймові телевізори і відеокамери, які спрямовани на присутніх.  
   Планується перейти до судового розгляду справ з віддаленою присутністю особи, відносно якої застосо-вано запобіжний захід - тримання під вартою, як це досить успішно застосовується за кордоном.
   Одним з прикладів застосування за кордоном у судових засіданнях режиму віддаленої присутності осіб, які приймають участь у судочинстві (зокрема, свідків та підсудних) є досвід італійського правосуддя. В більшості випадків судові засідання за віддаленої присутності свідків проводяться у випадках, коли застосову-ються заходи безпеки свідків.
   Під час судового розгляду у справі колишнього прем'єр-міністра Італії Джуліо Андреотті було зареєстровано більше 100 показань, що давалися за допомогою відеоконференцзв’язку. В Італії вже діє система, яка дозволяє під час судових слухань отримати зображення одного з більш як 1200 свідків, до яких застосову-ються заходи безпеки, до того ж всім, за виключенням судді, його видно тільки із спини. Крім того, передбачена додаткова лінія для приватного спілкування свідка зі своїм адвокатом з окремого приміщення суду. Зараз систе-мами відеоконференцзв’язку в Італії обладнано вже більше 100 приміщень, та 30 засекречених пунктів, аналогічні телекомунікаційні термінали знаходяться і в спеціальних тюрмах на островах Асінара і П’яноса, при-значених для тримання під вартою членів мафії. 
   В Сполучених Штатах Америки вважають, що правозастосовча практика повинна прийняти таку нову концепцію як “дистанційне правосуддя”. Одним з прикладів застосування дистанційного правосуддя став роз-гляд кримінальної справи в Італії за участю американських судових органів. Італійські й американські суди співробітничали в судовому провадженні у кримінальній справі щодо італійського обвинувачуваного, який вбив податкового агента Флориди. Оскільки обвинувачений постав би перед загрозою застосування до нього смертної кари в Сполучених Штатах, Італія відмовилася видавати його і замість цього порушила щодо нього кримінальне переслідування відповідно до італійського законодавства. У зв’язку з тим, що вдова вбитого була занадто хвора, щоб здійснити переїзд та прийняти участь в судовому розгляді в Італії, італійські судді заслухали за допомогою відеоконференції її показання в приміщенні федерального суду в Майамі.
   Слід зазначити, що в ст. 336 КПК України закріплена можливість проведення дистанційного допиту (тобто допиту з віддаленою присутністю допитуваної особи). В цій нормі кримінально-процесуального законо-давства говориться: «Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове прова-дження), у разі: 
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.»
   Внесення в кримінально-процесуальне законодавство України положення про можливість дистанційного провадження слідчих дій (наприклад, допиту свідків, потерпілих, обвинувачених, та підозрюваних; пред’явлення особи, предметів до впізнання і т.д.) чи віддаленої присутності у судовому засіданні окремих учасників криміна-льного процесу на весь час розгляду справи з організацією відповідних пунктів дистанційного провадження слі-дчих дій (комунікаційних терміналів) з використанням можливостей відеоконференцій та комп'ютерного зв'язку (свого роду "Процесуальний телеміст") дозволить значно економити як матеріальні, так і людські та часові ре-сурси, дасть змогу адекватно тактичній ситуації змінювати тактику провадження процесуальної дії (наприклад, формувати запитання під час допиту) і, як результат, більш оперативно і продуктивно розслідувати та розглядати в суді кримінальну справу. 
   При цьому дистанційне провадження процесуальних дій не повинне обмежуватися державними кордо-нами і відповідно до встановленої міжнародними угодами процедурою взаємної правової допомоги застосовува-тися правоохоронними органами заінтересованих договірних держав.
   Особливу увагу потрібно звернути перш за все на дистанційний допит з віддаленою присутністю допитуваної особи (а при очній ставці – осіб, чи однієї з них). При такій процедурі допиту допитуючий і допиту-ваний знаходяться у різних країнах, а допит проходить шляхом аудіовізуального контакту між цими особами за допомогою комп'ютерної та відеотехніки. До того ж, під час такого допиту доцільно вести відеозапис.
   Вирішуючи питання про допустимість доказів, отриманих в результаті дистанційного провадження про-цесуальних дій слід виходити з того, що допустимість визначається законністю джерела доказу, суб’єкта, який отримав доказ, умов та способів його отримання. Таким чином, в кримінально-процесуальному законодавстві слід закріпити положення про можливість дистанційного провадження деяких слідчих дій (допиту, впізнання, очної ставки), детально регламентувавши особливості такого способу отримання доказів.
Україна визнала статті 46 Європейської Конвенції з прав людини щодо визнання обов'язковою ipso facto i без укладення спеціальної угоди юрисдикції Суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення i застосування цієї Конвенції, а тому визначальним є вивчення практики Європейського суду з прав людини.
   Застосування практики Європейського суду у національній правозастосовчій діяльності і введення в кримінальний процес інституту дистанційного допиту дозволить обвинуваченому більш ефективно реалізовувати надане йому Конвенцією про захист прав людини.
   Таким чином, під проведенням слідчої дії чи судового засідання за умови віддаленої присутності учас-ника дії чи судового засідання слід розуміти особливе провадження за якого посадова особа або державний ор-ган, які відповідають за рух кримінальної справи (слідчий, суддя, суд) знаходяться в одному приміщені (напри-клад, суду чи прокуратури), а учасник процесу (обвинувачений, засуджений, свідок і т.д.) перебуває в іншому приміщені (як правило, в іншому населеному пункті) і спілкування між ними (абонентами) з питань криміналь-ної справи відбувається за допомогою технічних засобів (електронного зв’язку), які забезпечують абонентів ау-діовізуальним контактом. Вважаємо, що регламентація у національному кримінально-процесуальному законодавстві можливості проведення слідчих та судово-слідчих дій за умови віддаленої присутності одного з їх учасників дозволить не лише значно зекономити процесуальні та матеріальні сили та засоби, а також більш ефективно провести вказані процесуальні дії з тактичної точки зору, стане однією з гарантій реалізації обвинува-ченим права конфронтації та конституційного принципу права обвинуваченого на захист. Крім того, застосуван-ня вказаної форми проведення процесуальних дій дозволить вирішити й питання про забезпечення безпеки осіб, що приймають участь у судочинстві.