У Вищому спеціалізованому суді України обговорено проблемні питання застосування слідчими суддями окремих норм КПК України

10 червня 2016 року у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ відбулася робоча нарада керівництва ВССУ із слідчими суддями районних судів міста Києва та Апеляційного суду міста Києва.

На нараді обговорювалися питання застосування положень Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих слідчих (розшукових) дій та заходів забезпечення кримінального провадження, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як наголосив заступник Голови ВССУ Станіслав Кравченко, питання, розгляд яких згідно з кримінальним процесуальним законодавством уповноважений здійснювати слідчий суддя, мають велике значення для забезпечення належного здійснення кримінального провадження, а також для дотримання основоположних прав особи, гарантованих Конвенцією з прав людини та Конституцією України.

Незважаючи на те, що Кримінальний процесуальний кодекс України діє вже майже чотири роки, на сьогодні ще зарано стверджувати, що всі запроваджені ним процесуальні новели знаходять своє належне застосування. Підтвердженням є те, що 75 відсотків судових рішень, які скасовуються за результатом їх касаційного перегляду, зумовлені неправильним застосуванням саме норм КПК України.

Однак, як зазначив доповідач, з огляду на ключове значення слідчого судді у кримінальному процесі, дотримання процесуальної форми має бути забезпечене не лише під час судового розгляду, а й під час досудового розслідування, оскільки саме на цьому етапі закладається основа для вирішення питання про винуватість чи невинуватість особи, і вже на цьому етапі безпосередньо на суд покладається обов’язок не допустити порушення основоположних прав осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження.

У ході виступу Станіслав Кравченко зупинився на загальних показниках та тенденціях, які характеризують сучасний стан та динаміку розвитку окремих показників судової статистики, пов’язаних із діяльністю слідчих суддів.

Так, він поінформував присутніх про динаміку розгляду слідчими суддями клопотань про застосування запобіжних заходів. За його словами, порівняно з первинним етапом дії КПК у 2012-2013 роках кількість клопотань про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у 2015 році зросла на 62 відсотки. При цьому збільшення кількості клопотань про тримання під вартою призвело до значного зменшення кількості клопотань про застосування таких запобіжних заходів, як особиста порука та особисте зобов’язання. Серед заходів забезпечення кримінального провадження, які найчастіше застосовується судами, доповідач назвав тимчасовий доступ до речей і документів.

Окрему увагу Станіслав Кравченко звернув на необхідність дотримання вимог, встановлених процесуальним законодавством, зокрема при розгляді слідчими суддями клопотань про надання дозволу на проведення обшуку. Доводячи до відома позицію ВССУ, Станіслав Кравченко зазначив, що вилучення матеріалів судових справ, які перебувають у провадженні суду будь-якої юрисдикції, органами досудового розслідування не ґрунтується на кримінальному процесуальному законі, може бути передумовою грубого порушення прав учасників такого судового провадження та є винятковою процесуальною дією, яка може бути здійснена лише у тому випадку, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Також він зупинився на роз’ясненні питання про проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді та належний розгляд слідчим суддею питання про встановлення наявності підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

За словами судді, секретаря судової палати у кримінальних справах ВССУ Валентини Щепоткіної, надання методичної допомоги судам нижчого рівня у вирішенні складних питань правозастосування є важливим напрямом діяльності судової палати у кримінальних справах ВССУ. Також завданням ВССУ згідно з вимогами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є узагальнення судової практики. Так, ВССУ було підготовлено узагальнення судової практики вирішення слідчими суддями питань, пов’язаних із слідчими (розшуковими) діями, яке було затверджене постановою пленуму ВССУ.

Як повідомила доповідач, у вказаному узагальненні висвітленні питання про допит слідчим суддею під час досудового розслідування свідка, потерпілого в порядку статті 225 КПК України; практику розгляду слідчим суддею клопотання про залучення експерта; практику розгляду слідчими суддями клопотання про залучення особи для проведення психіатричної експертизи; проблемні питання, пов’язані з розглядом клопотань про отримання зразків для експертизи тощо.

Детально у своїй доповіді Валентина Щепоткіна зупинилася на проблемних питаннях, пов’язаних із застосуванням заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

За час дії нового КПК України стаття 170, що регулює порядок накладення арешту на майно, змінювалась 6 разів, повідомила доповідач. Останні зміни внесено Законом України від 18 лютого 2016 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації». Проаналізувавши положення цього Закону, суддя наголосила на основних змінах до КПК України, що стосуються, зокрема, цілей накладення арешту на майно та розширення переліку суб’єктів, до майна яких може бути застосовано арешт.

Нова редакція статті 170 КПК України, як пояснила Валентина Щепоткіна, чітко закріплює цілі накладення арешту на майно: збереження речових доказів; можливість спеціальної конфіскації; конфіскація майна як виду покарання чи заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Акцентувала увагу колег суддя ВССУ і на тому, що обов’язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Водночас доповідач зазначила, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу. Також для ефективного захисту прав громадян слідчі судді мають використовувати практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Раймондо проти Італії», «Едисьйон Перископ» проти Франції».

Суддя, заступник голови Апеляційного суду міста Києва Віктор Глиняний проаналізував статистичні дані застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчими суддями Апеляційного суду міста Києва, окреслив проблемні питання та шляхи їх вирішення.

Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, підкреслив доповідач, слідчий суддя зобов’язаний здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду.

У своїй доповіді Віктор Глиняний звернув увагу колег на окремі проблемні питання проведення слідчими суддями слідчих (розшукових) дій та заходів забезпечення кримінального провадження.

Суддя Апеляційного суду міста Києва Валерій Лашевич доповів про практику розгляду слідчими суддями районних судів м. Києва клопотання про накладення арешту на майно, а також підстави для поновлення строків на оскарження клопотання про арешт майна, що було тимчасово вилучене.

 Крім того, окрему увагу на нараді було приділено питанням відводу (самовідводу) судді, розгляду справи в закритому судовому засіданні та іншим проблемним питанням застосування слідчими суддями окремих положень КПК України.

За інформацією з офіційного сайту Вищого спеціалізованого суду України