Навіщо Україні Римський статут і що змінює його ратифікація?

15 серпня президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про ратифікацію Римського статуту. Це — документ, на якому ґрунтується дія Міжнародного кримінального суду (МКС). Україна підписала статут ще у 2000 році, але ніяк не могла його ратифікувати. Однією з причин цьому були застереження, що МКС зможе притягати до відповідальності зокрема і громадян України.

Цю думку критикувала частина юристів, бо Україна і так у 2013-му визнала юрисдикцію МКС, тож вона поширюється на територію країни. До того ж ратифікація Римського статуту — одна з умов Угоди про асоціацію України з ЄС. Що дає ратифікація і з якими умовами Україна погодилась на неї — пояснює Антон Кориневич, посол з особливих доручень МЗС та агент України в Міжнародному суді ООН.

Чому Україна так довго йшла до ратифікації статуту?

Питання його ратифікації порушувалося відтоді, як Україна підписала статут у 2000-му. Але у липні 2001-го був висновок Конституційного суду (КС визнав статут таким, що не відповідає Конституції — ред) і Україна не могла ратифікувати цей документ, допоки б не привела у відповідність деякі положення Конституції. Але в неї внесли усі необхідні зміни, тож ці питання вже нерелевантні.

Певний час у нас превалювали хибні політичні меседжі про те, що ратифікація Римського статуту дозволить Міжнародному кримінальному суду переслідувати українських військових. Але з юридичного кута зору тут немає загроз. Україна і так визнала юрисдикцію МКС, і він вже видав шість ордерів на арешт громадян РФ за ймовірне вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Поки в нас немає лишень привілеїв — наприклад, брати участь у відборі суддів МКС, в асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду. Ці привілеї ми візьмемо, якщо ратифікуємо Римський статут.

Треба розуміти, що МКС включається в роботу лише коли держава не може або не хоче здійснювати правосуддя. Тобто, поки українські суди забезпечують правосуддя, зокрема щодо українських військових, Міжнародний кримінальний суд не буде втручатися. І він — як ми бачимо, по шести ордерах на арешт російських громадян, починає працювати тоді, коли певні особи є недосяжними для судової системи України.

Чому Римський статут вирішили ратифікувати саме зараз? Це якось повʼязано з операцією в Курській області РФ?

У нас є зобов'язання ратифікувати Римський статут по статті 8 Угоди про Асоціацію України та ЄС. Щобільше, зараз йде трек укладення безпекових угод України з міжнародними партнерами й в багатьох з них у розділі про відповідальність є положення, що Україна ратифікує Римський статут.

Щодо подій у Курській області, я б не шукав причинно-наслідкових зв'язків. Підготовка міжнародного договору до ратифікації займає певний час і не виникає спонтанно.

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра казала, що ратифікація Римського статуту зробить ефективнішим розслідування МКС щодо воєнних злочинів росіян в Україні. Як саме?

Ситуація в Україні є пріоритетом для Міжнародного кримінального суду. 6 зазначених вище ордерів на арешт є свідченням цього. Але виходить дивна ситуація. МКС може отримувати певні закиди від міжнародних партнерів, мовляв, навіщо витрачати багато часу і енергії на розслідування ситуації в країні, яка так і не спромоглася ратифікувати Римський статут? Тож після ратифікації ця підстава для критики відпаде.

Чи допоможе ратифікація Римського статуту в отриманні компенсацій Україною?

Йдеться про роботу фонду Trust Fund for Victims. Він може працювати в країні, яка визнала юрисдикцію МКС, але не ратифікувала Римський статут. Але, безумовно, ратифікація впливає.

Фонд працює по наданню репарацій жертвам злочинів. Зазвичай йдеться про відбудову шкіл, впровадження певних соціально-психологічних програм. Після ратифікації Україною Римського статуту він матиме більш захищену позицію, коли почне активно працювати по відшкодуванню.

У 2025-му мають розглянути зміни до Римського статуту, зокрема щодо злочину агресії. Зараз МКС не може притягнути Росію до відповідальності за нього. Якщо ці зміни проведуть, Україна може відмовитися від ідеї спеціального міжнародного трибуналу для Путіна і вищого керівництва РФ?

Так, у 2025 році можуть внести зміни до Римського статуту, але не до визначення злочину агресії, а до положень про здійснення юрисдикції МКС щодо злочину агресії. Зараз таких підстав дві. Перша — коли обидві держави ратифікували Римський статут і Кампальські поправки. Друга — коли ситуація в країні передається на розгляд МКС Радою безпеки ООН.

Зараз жодна з підстав не працює. Зміни, які можуть внести у 2025 році, займуть певний час. Тому багато юристів підтримують і ці зміни, і спеціальний трибунал. Тож рухаємося в бік його створення.

Україна ратифікує Римський статут з уточненням, що МКС не матиме юрисдикції за статтею про воєнні злочини щодо громадян України протягом семи років після ратифікації. Чи немає тут колізії?

Справді, там є такий пункт. Це важлива деталь. Але скажу так: України визнала юрисдикцію МКС, і він вже розслідує все, що відбувається на території України з 21 листопада 2013 року. Якщо таке положення є в тексті проєкту закону, значить, воно там мало бути. Повторюся: у нас є дійсна судова система. Вона може розслідувати відповідні ймовірні факти.

У 2026-му будуть перебирати склад суддів МКС. Українські судді зможуть потрапити туди?

Теоретично є шанси, якщо Україна продовжить бути членом МКС. Було б логічно мати свою кандидатуру на цю посаду. Ратифікація Римського статуту відкриє нам цей шлях.