Особа звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, витребування транспортного засобу та поділ спільного майна подружжя.
Позивач посилався на те, що відповідач без його згоди відчужила транспортний засіб, придбаний у період шлюбу та оформлений на неї. Зазначав, що вказаний правочин виходить за межі дрібного побутового, а позивач не надавав згоди на реалізацію автомобіля, тому він є недійсним.
Позивач просив суд визнати автомобіль об'єктом спільної власності подружжя, поділити автомобіль та витребувати транспортний засіб у набувача.
Суд першої інстанції визнав недійсним договір купівлі-продажу автомобіля. Визнав автомобіль об'єктом спільної сумісної власності та витребував у набувача автомобіль.
Суд виходив з того, що спірний автомобіль є цінним майном, який належить подружжю на праві спільної сумісної власності, договір купівлі-продажу цього транспортного засобу виходить за межі дрібного побутового правочину, тому позивач повинен був надати свою письмову згоду на відчуження цього майна. А оскільки автомобіль відчужено без згоди іншого подружжя, тому такий правочин необхідно визнати недійсним та витребувати спірне майно у добросовісного набувача.
Справа апеляційним судом переглядалась неодноразово. Останнім рішенням суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано в частині витребування автомобіля та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вимог.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що, оскільки порушене право позивача захищено шляхом визнання правочину недійсним та рішення місцевого суду в частині застосування статті 216 ЦК України, яка передбачає повернення у власність дружини позивача спірного автомобіля, позивачем не оскаржувалось, норми матеріального права, передбачені статтею 388 ЦК України, судом застосовані бути не можуть.
КЦС ВС залишив в силі рішення апеляційного суду та роз’яснив, що за змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
ВС дійшов висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для витребування спірного автомобіля у набувача, оскільки наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі (укладення договору купівлі-продажу автомобіля) унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.
ВС роз’яснив, що при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.
Тому ВС дійшов висновку, що за відсутності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля, він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна (постанова від 03.05.2018 у справі № 755/20923/14-ц).
_03_03.png)
