Особа звернулась до суду з позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя. Позивач просила суд розділити спільне сумісне майно - грошові кошти, отримані відповідачем при продажі спільного сумісного майна - автомобіля та стягнути на її користь грошову компенсацію 1/2 частини автомобіля.
Особа зазначала, що в період шлюбу подружжя отримало кредит і на отримані кошти придбали автомобіль. Після розлучення вона неодноразово пропонувала відповідачу повернути їй половину коштів, виплачених ними під час проживання в шлюбі в рахунок погашення кредитного договору. Відповідач продав належний їх сім'ї автомобіль, а розділити отримані кошти добровільно відмовився.
Відповідач зазначав, що подружжям не було спільно в повному обсязі погашено кредитну заборгованість, що свідчить про те, що автомобіль у повному обсязі не є об'єктом спільного сумісного майна подружжя, а тільки його частина.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд зазначив, що відповідачем не наведено та не надано доказів того, що ним в повному обсязі, за власний кошт, погашено кредитну заборгованість.
Суд зауважив, що відповідачем, вимог про стягнення грошових коштів, сплачених в погашення спільного боргу не ставилось, а позивач своєї згоди на дострокове погашення заборгованості та дострокове припинення кредитного договору укладеного на користь сім'ї не надавала.
За висновком апеляційного суду відносини щодо боргів подружжя, які виникли в період шлюбу сторін, знаходяться за площиною спірних правовідносин, є зобов’язаннями боржника перед кредитором та не є предметом даного спору.
З таким висновком апеляційного суду не погодився КЦС ВС, ухвалу апеляційного суду скасував, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
ВС зазначив, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
А у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержаний за рахунок останніх автомобіль, внаслідок укладення кредитного договору, також виникає зобов'язання в інтересах сім'ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.
Такий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16 та від 14 вересня2016 року у справі № 6-539цс16.
Відповідно до обставин справи кошти за укладеним за час шлюбу кредитно-заставним договором, відповідач одержав для придбання спірного автомобіля, який є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
ВС вказав, що суд апеляційної інстанції не врахував, що в подружжя, крім права спільної сумісної власності на придбаний за рахунок кредитних коштів автомобіль виникає також і зобов'язання у вигляді повернення кредиту та, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Фактично, встановивши, що кредитна заборгованість за придбаний спірний автомобіль у період шлюбу була погашена не повністю - частково, що також зазначала особисто й позивач, суд апеляційної інстанції не з'ясував та не встановив розмір кредитної заборгованості на момент припинення шлюбних відносин.
А висновок апеляційного суду, що відносини щодо боргів подружжя, які виникли у період шлюбу сторін, знаходяться поза межами спірних правовідносин, ВС визнав передчасним (постанова від 25.04.2018 у справі № 212/8891/15-ц).