flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Для подолання викликів, що постали перед Україною через російську збройну агресію, цінною є підтримка міжнародної спільноти

14 жовтня 2022, 11:26

На цьому наголосив голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко під час вступного слова на вебінарі «Застосування норм міжнародного права в процесуальних рішеннях у межах кримінальних проваджень, пов’язаних із злочинами, скоєними під час збройного конфлікту в Україні».

За словами спікера, перебуваючи у стані війни та збройного захисту своїх територій від російських загарбників, відстоюючи право на свободу та незалежність, наша країна зіштовхнулася з багатьма викликами, яких раніше вона не бачила. Їх не бачила, зокрема, й судова система.

Ці виклики стосуються як України, так і інших країн, що мають агресивно та недружелюбно налаштованих сусідів, зрештою – всього світу. Тому для їх подолання необхідно докладати спільних зусиль та заручитися підтримкою міжнародного співтовариства.

На думку голови ККС ВС, те, що відбувається в Україні, – це намагання покарати її за сповідування демократичних принципів і прагнення стати повноцінним членом європейського співтовариства. Якщо оцінювати підходи, принципи дії країни-агресора, можна сказати: те, що відбувається в Україні, стосується всіх країн, які обрали демократичний шлях розвитку та дотримуються принципів демократії, свободи і незалежності.

Тому дуже важливо, що співорганізатором цього вебінару є Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) – один з інститутів ОБСЄ, метою якого є забезпечення поваги прав і основоположних свобод людини, зміцнення та захист демократичних інститутів.

Станіслав Кравченко зауважив, що міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права покликане гуманізовувати ведення воєнних дій та полегшити страждання жертв війни. Тому приводом для цієї зустрічі стали виклики, що постали перед судовою системою України та пов’язані з воєнними злочинами, а також злочинами проти основ національної безпеки України.

За словами голови ККС ВС, основними завданнями міжнародного гуманітарного права є захист цивільних осіб і тих, хто припинив брати участь у збройних діях (поранених та позбавлених волі осіб), а також регулювання засобів і методів ведення війни. Він зазначив, що донедавна міжнародне гуманітарне в Україні розглядалося більше в теоретичному аспекті.

Дійсно, російська збройна агресія проти України розпочалася ще з 2014 року. Тоді з'явилися і пов’язані з цією ситуацією перші кримінальні провадження, але вони розглядалися в іншому контексті. Починаючи з 24 лютого 2022 року, коли відбулося повномасштабне вторгнення загарбника на територію України, ситуація кардинально змінилася.

Безкарність, вседозволеність агресора не припиняються, а навпаки – з кожним днем стають масштабнішими. Про це свідчать і події останніх днів, коли територія України піддається масованим ракетним ударам з боку агресора. Водночас ці удари, метою яких є тероризування мирного населення, цілеспрямовано завдають по об'єктах цивільної інфраструктури.

Станіслав Кравченко наголосив, що ці та інші дії країни-агресора спонукали вище політичне керівництво нашої держави поставити питання про створення спеціального воєнного трибуналу. Таким чином Україна закликає міжнародне співтовариство до здійснення правосуддя за скоєні російськими загарбниками злочини та демонструє повну відкритість щодо розгляду відповідних кримінальних проваджень, які стосуються не тільки нашої держави.

На думку голови ККС ВС, кримінальне законодавство України не було готове до ситуації, яка виникла, але й не можна стверджувати, що все потрібно починати з чистого аркуша, адже в КК України є норми, які регламентують питання притягнення до відповідальності за воєнні злочини.

Так, у КК України є ст. 437 «Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни». Одне з кримінальних проваджень за цією статтею нині перебуває на розгляді ККС ВС. У зв'язку з його розглядом постало питання, по-перше, про визначення поняття «агресивна війна» з огляду на міжнародне право. По-друге, – щодо кола суб'єктів цього злочину при визначенні поняття «ведення війни»: це вищі посадові особи, які розв'язують війну чи особи, які беруть участь у бойових діях. Зараз ці питання стоять на вирішенні ВС.

Крім того, Станіслав Кравченко нагадав про ст. 438 КК України, яка має назву «Порушення законів та звичаїв війни» і в свою об’єктивну сторону включає можливість притягнення до відповідальності за застосування засобів ведення війни, що заборонені міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.

Отже, положення національного законодавства викладені так, що без детального аналізу міжнародного законодавства та його імплементації немає можливості рухатись у напрямі притягнення до відповідальності воєнних злочинців.

За словами спікера, щодо цього питання досягнуто взаєморозуміння, і органи досудового розслідування вже досить чітко формулюють обвинувачення, посилаючись на норми міжнародних договорів.

На завершення виступу голова ККС ВС побажав усім учасникам вебінару тихої та мирної роботи, плідних дискусій і розширення ефективних підходів до застосування міжнародних норм у процесуальних рішеннях судів у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених під час російської збройної агресії в Україні.

Суддя ККС ВС Надія Стефанів висвітлила узагальнену інформацію щодо судових процесів у кримінальних провадженнях, які стосуються воєнних злочинів, та проблемні питання, що виникають у зв'язку з розглядом таких проваджень.

За її словами, нині до судів надійшло приблизно 1 тис. кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (розд. ХХ КК України). Крім того, суди ухвалили майже 200 вироків у таких провадженнях.

Доповідачка зазначила, що до початку російської збройної агресії проти України статті розд. XX КК України фактично існували на папері. Тому нині виникає велика кількість питань щодо застосування положень цих статей.

Крім того, Надія Стефанів нагадала, що у 2014 році розд. ХХ КК України був доповнений ст. 436-1 «Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів». У березні 2022 року цей розділ доповнений ст. 436-2 «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників».

Оскільки розгляд кримінальних проваджень щодо деяких злочинів, про які йдеться в розд. ХХ КК України (наприклад, стосовно порушення законів та звичаїв війни), передбачає звернення до норм міжнародного гуманітарного права, то у суддів часто виникають питання про застосування таких норм, їх взаємодію з національним законодавством та дотримання стандартів справедливого суду, доведеності винуватості, що визначені ЄСПЛ.

До того ж важливими для суддів є питання щодо характеристики відповідних складів злочинів; захисту потерпілих від злочинів, скоєних російськими загарбниками; належної процедури зібрання та дослідження електронних доказів, які потім суд визнав би допустимими; провадження in absentia; дистанційного допиту свідків / потерпілих; визначення процесуального статусу всіх учасників провадження в аспекті міжнародного гуманітарного права, узгодження з положеннями національного законодавства (комбатант, цивільне населення, свідок / потерпілий) тощо.

За словами судді ККС ВС, нині окремі вироки у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених розд. ХХ КК України, нагромаджені інформацією, не завжди важливою для мотивування та обґрунтування ухваленого рішення. З огляду на це необхідно напрацювати певні стандарти викладу судових рішень у таких справах.

Надія Стефанів наголосила на тому, що суди України навіть у такий складний для країни час дотримуються європейських та міжнародних стандартів розгляду кримінальних проваджень, забезпечуючи кожному право на справедливий суд. І ті проблемні питання, які нині виникають, вдається вирішувати завдяки допомозі міжнародної спільноти. Спільні зусилля українських суддів та міжнародних фахівців спрямовані на те, щоб усі російські загарбники, які вчинили злочини в Україні, були притягнуті до відповідальності.

Також із доповідями виступили міжнародні експерти. Професор міжнародного права Мідлсекського університету Вільям А. Шабас розповів про командну відповідальність та інші види спільної відповідальності за воєнні злочини, старший викладач міжнародного права Університету оборони Швеції Нобуо Хайаші висвітлив питання щодо статусу військовополонених, суддя у відставці Апеляційного відділу секції військових злочинів суду Боснії та Герцеговини у 2008–2012 роках Філіп Вайнер акцентував на рекомендаціях щодо написання судових рішень у кримінальних провадженнях про воєнні злочини. Крім того, фахівець із правових питань у Відділі досудового провадження та Судовому відділі Міжнародного кримінального суду у 2006–2021 роках Елені Каітіду звернула увагу на питання про допит свідків у міжнародному кримінальному провадженні, заходи захисту, використання аудіо- та відеотехнологій, дотримання прав підозрюваного / обвинуваченого на справедливий суд; права постраждалих, які беруть участь у судових провадженнях; виплату репарацій. Судовий адвокат в Офісі прокурора МКС, заступник голови об’єднаної команди в Офісі прокурора МКС щодо ситуації в Україні Алексіс Демірджян окреслив питання щодо втручання Міжнародного кримінального суду.

Учасниками вебінару були директор БДІПЛ Маттео Мекаччі, перша заступниця директора БДІПЛ Катерина Рябіко, судді Верховного та інших судів.

Співорганізатори заходу – Верховний Суд і Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини.

Верховний Суд