Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак прочитала лекції для правників у рамках спецкурсу «Сімейні правовідносини», організованого інноваційною освітньою платформою Legal High School. Лекції відбулися 24 і 25 травня 2021 року в онлайн та офлайн-форматах.
Ольга Ступак прочитала лекцію «Відсутність згоди другого з подружжя: нові підходи щодо недійсності правочинів». На обговорення в межах теми вона винесла такі питання:
Зокрема, суддя ВС відзначила важливість останнього питання в контексті обрання ефективного способу захисту права власності одного з подружжя.
СК України визначає вимоги до розпорядження майном подружжя, а також встановлює форму надання згоди на відчуження одним із подружжя майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності (статті 63–65 Кодексу).
Важливо звернути увагу на ст. 65 СК України «Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя».
«Незважаючи на те, що ч. 2 ст. 65 СК України встановлює: при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, коли виник спір, сторони повинні доводити, а суд встановлювати, чи була така згода та чи була вона надана у відповідній формі. Це матиме істотне значення», – сказала суддя ВС.
Вона акцентувала, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Ольга Ступак навела приклади із судової практики. Зокрема, у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 Велика Палата ВС відійшла від висновку Верховного Суду України (постанови ВСУ у справах № 6-1622цс15, № 6‑1912цс15 та № 6-533цс16) і визнала недійсним договір іпотеки, оскільки він укладений без згоди іншого з подружжя, оформленої в належній формі. ВСУ вважав, що відсутність згоди іншого з подружжя на укладення нотаріального договору має значення лише тоді, коли другий із подружжя та інша сторона договору діяли недобросовісно. «Сьогодні добросовісність дій сторін договору в таких спорах не має значення, оскільки сама собою відсутність згоди іншого з подружжя є підставою для визнання договору недійсним», – пояснила Ольга Ступак.
Також вона звернула увагу на постанову Об’єднаної Палати КЦС ВС від 15 червня 2020 року № 430/1281/14-ц, у якій, зокрема, зроблено такі висновки. По-перше, розірвання шлюбу не тягне за собою припинення спільної сумісної власності, й відчуження майна повинно відбуватися за згодою співвласників. По-друге, відчуження частки в майні можливе лише за її виділення зі спільної сумісної власності, тобто якщо відчужено об’єкт спільної сумісної власності, то відповідний договір відчуження визнається недійсним через відсутність згоди другого з подружжя в цілому, а не в частині 1/2 майна.
Доповідачка навела й інші приклади із судової практики. Так, у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 404/5776/16 КЦС ВС визнав договір продажу майна дружиною недійсним, оскільки на його укладення була надана нотаріально посвідчена згода, але недієздатного чоловіка. Тож така згода є нікчемною, оскільки її нікчемність прямо передбачена законом і, за практикою ВС, не вимагає визнання її такою судом. Натомість суд у зв’язку з нікчемністю згоди іншого з подружжя може визнати недійсним договір.
Ольга Ступак розповіла, що існує багато справ, коли на письмовій згоді другого з подружжя на вчинення правочину експертиза виявляє підроблений підпис. «Це одна з найтиповіших ситуацій, яка стає підставою для відповідних спорів. Може бути дотримана форма згоди, в тому числі, вона може бути посвідчена нотаріально, однак виявляється, що підпис на ній підроблений, і договір визнається недійсним», – сказала суддя. Вона також розповіла, що в одній зі справ навіть теща допомогла зятю відчужити майно, видавши себе за його дружину та надавши згоду на такий правочин, а потім цей договір оскаржила в суді її дочка.
Повертаючись до порушеного на початку лекції питання, Ольга Ступак зазначила, що у спорах, які розглядаються, ефективний спосіб захисту повинна обрати сторона, що звертається до суду за захистом своїх порушених прав. Наприклад, позивач має визначитися, чи потрібно йому оспорювати угоду про відчуження автомобіля, яким він все одно не буде користуватися, чи краще стягнути з відповідача грошову компенсацію за свою частку в такому майні.
Доповідачка навела також судову практику щодо оцінки вартості майна для визначення суми компенсації. Зокрема, в одній зі справ авто, що було у спільній сумісній власності, неможливо було знайти. Тож його вартість визначалася як ринкова вартість подібного майна.
Крім того, Ольга Ступак прочитала лекцію на тему «Шлюбний договір: актуальні питання судової практики». Предметом обговорення стали такі питання:
Доповідачка звернула увагу на особливості шлюбного договору, які полягають у його предметі та суб’єктному складі. Відповідно до ч. 1 ст. 92 СК України шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. «Це дає можливість зробити висновок, що інші особи не можуть бути стороною такого договору або якимось чином впливати на права та інтереси подружжя. Поради батьків, як подружжю регулювати свої майнові відносини, можуть бути лише усними», – сказала Ольга Ступак.
Вона розповіла, що може бути предметом регулювання шлюбного договору, акцентувала, що немайнові відносини не можуть регулюватись таким договором, і навела релевантну судову практику (див. презентацію). Особливу увагу суддя ВС звернула на частини 4 і 5 ст. 93 СК України. У першій із них зазначено, що шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. У другому – що за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
«З огляду на судову практику недотримання частин 4 і 5 ст. 93 СК України є однією з найпоширеніших підстав, на які посилаються позивачі у справах про оскарження шлюбного договору», – зауважила доповідачка.
Після лекцій Ольга Ступак відповіла на запитання слухачів, а на завершення сказала, що адвокати мають сприяти мирному вирішенню спорів щодо майна подружжя. «Переконана, що адвокати можуть і повинні сприяти подружжю у вирішенні майнових спорів без звернення до суду. А звернення до суду в таких випадках має бути винятком, а не правилом», – наголосила суддя ВС.
Із презентацією першої лекції можна ознайомитись тут.
Із презентацією другої лекції можна ознайомитись тут.
_03_03.png)
