Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Увага, суд перейменовано з Южний міський суд Одеської області
Дарницький районний суд міста Києва ухвалив рішення у цивільній справі № 753/22984/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами у сумі 74 429,73 грн. Позовні вимоги стосувалися трьох договорів:
Правонаступником за цими договорами є Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі договорів відступлення права вимоги. За умовами договорів кредитодавці надали позичальниці кредити на загальну суму 13 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Позичальниця зобов’язувалася повернути кредити та сплатити проценти за користування ними. У встановлені строки суми кредитів не повернуто, проценти не сплачено.
Позивач зазначав, що договори підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який прирівнюється до власноручного підпису. Факт перерахування коштів підтверджується квитанціями платіжних систем. До відповіді на відзив позивач долучив нові примірники договорів із візуальним відображенням електронних підписів.
Сторона відповідача у відзиві просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідачка зазначала про неукладеність кредитних договорів через відсутність її електронних підписів одноразовим ідентифікатором у первинно поданих документах, відсутність належних доказів перерахування кредитних коштів саме на її рахунок, незаконність нарахування комісій за надання кредиту та неправомірність нарахування відсотків поза межами погодженого початкового строку кредитування тривалістю 15 днів, посилаючись на практику Верховного Суду. Також відповідачка просила не приймати до розгляду нові примірники договорів, подані з порушенням процесуальних строків, і посилалася на звіт автоматизованої системи ChatGPT, стверджуючи про зміну електронних файлів договорів. Відповідачка просила стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Суд витребував докази у Акціонерного товариства «Банк Форвард» (через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) та Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» щодо власників платіжних карток, зарахування коштів та контактних даних. Банківські установи підтвердили відкриття рахунків на ім’я відповідачки, зарахування кредитних коштів (4 000,00 грн 01.10.2021, 5 000,00 грн 01.10.2021 та 5 000,00 грн 02.10.2021) та використання відповідного номера телефону, який був застосований для реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та генерації електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Суд встановив, що відповідачка, здійснивши реєстрацію, погодившись з умовами кредитування та отримавши кредитні кошти на свій банківський рахунок, вчинила конклюдентні дії, які підтверджують її волевиявлення на укладення договорів саме на умовах, викладених у текстах договорів.
Щодо договору № 101717462 від 01.10.2021: сторони погодили суму кредиту 4 000,00 грн, строк кредитування 15 днів (до 16.10.2021), комісію за надання кредиту 1 160,00 грн, проценти 3 % на день та стандартну базову процентну ставку 5 % на день. Кошти перераховано. Нарахування відсотків здійснювалося з 02.10.2021 по 15.12.2021. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість становила 18 960,00 грн (4 000,00 грн тіло, 13 800,00 грн відсотки, 1 160,00 грн комісія). Умовами договору передбачено можливість збільшення строку кредитування шляхом продовження користування коштами, але загалом не більше 60 днів.
Щодо договору № 3626076 від 01.10.2021: сума кредиту 5 000,00 грн, строк 15 днів (до 16.10.2021), комісія 950,00 грн, проценти 2,5 % на день та стандартна базова ставка 5 % на день. Кошти перераховано. Заборгованість станом на дату відступлення — 22 825,00 грн (5 000,00 грн тіло, 16 875,00 грн відсотки, 950,00 грн комісія). Передбачено аналогічну пролонгацію до 60 днів.
Щодо договору № 8589924 від 02.10.2021: сума кредиту 4 000,00 грн, строк 15 днів (до 17.10.2021), проценти з 1-го по 15-й день у розмірі 0,0010 %. Кошти перераховано. Заборгованість — 6 574,60 грн (4 000,00 грн тіло та 2 574,60 грн відсотки). Умовами передбачено автоматичну пролонгацію на 13 календарних днів із відповідною процентною ставкою.
Позиція Верховного Суду щодо комісії та нарахування відсотків
Суд урахував, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов’язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»). Закон передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (пункт 31.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, пункт 43 постанови Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі № 910/1274/24, пункт 61 постанови Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі № 910/2578/24).
Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зробив висновок, що якщо в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності переліку додаткових і супутніх послуг, положення щодо обов’язку сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними. У постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22 щодо договорів з ТОВ «Мілоан» Верховний Суд зазначив, що положення про обов’язок щомісяця сплачувати комісії за надання кредиту є нікчемними за відсутності переліку послуг.
Разом із тим у постанові від 01 липня 2025 року у справі № 910/2578/24 Верховний Суд підтвердив правомірність стягнення разової комісії за видачу кредиту, оскільки вона оплачується разово, позичальник був ознайомлений з цією умовою при підписанні договору, а її встановлення відповідає частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо нарахування відсотків після закінчення строку кредитування суд послався на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16: після прострочення повернення кредиту кредитор має право вимагати сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов’язання, які нараховуються за статтею 625 Цивільного кодексу України.
Що вирішив суд
Суд відхилив доводи відповідачки про неукладеність договорів та неотримання коштів, встановивши факт отримання коштів на банківські рахунки відповідачки та використання її номера телефону для електронного підпису. Технічний звіт, згенерований системою штучного інтелекту ChatGPT, суд не взяв до уваги як доказ, оскільки він не є висновком експерта чи інформацією спеціаліста. Відповідачка не заявила клопотання про призначення судової комп’ютерно-технічної експертизи.
Суд визнав правомірним нарахування відсотків у межах початкового строку та передбаченої договором автоматичної пролонгації. Вимогу про стягнення разової комісії за надання кредиту суд визнав законною та обґрунтованою, оскільки відповідачка була ознайомлена з її розміром і призначенням до підписання договору (Паспорт кредиту та Графік платежів), не зверталася з позовом про визнання пунктів недійсними і погодилася на умови вільно.
Право вимоги позивача підтверджено договорами відступлення права вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а згодом до позивача. Нарахування відсотків ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» після закінчення строку кредитування за договорами № 101717462 та № 3626076 суд визнав безпідставним, оскільки кредитні договори не містять пунктів про можливість такого нарахування. Інфляційні втрати та 3 % річних за договором № 8589924 нараховані відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України і визнані обґрунтованими.
Належними, допустимими та достовірними доказами підтверджено заборгованість у сумі 48 554,73 грн, яка складається з:
Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у зазначених сумах, судовий збір у розмірі 1 580,27 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, разом — 55 110,00 грн. У стягненні нарахованих ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відсотків у розмірі 11 400,00 грн та 14 500,00 грн відмовлено. Витрати відповідача на правничу допомогу не стягнуто, оскільки позов задоволено частково.
_03_03.png)
